Оприлюднені Методичні рекомендації щодо формувального оцінювання учнів 1 класу
Metodrekom_formuvalne_otsinvannia_MON_2018_Pedrada МОН України представило в додатках до листів від 18.05.2018 № 2.2-1250 та від 21.05.2018 № 2.2-1255.
Документ склали в межах дослідно-експериментальної роботи з розроблення, наукового обґрунтування та експериментальної перевірки навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової освіти.
Що таке формувальне оцінювання
Діти вкрай чутливі до оцінювання їх дорослими.
Формувальне оцінювання — це інтерактивне оцінювання прогресу учнів, що дає змогу вчителю відповідно адаптувати освітній процес, опираючись на дані відстеження особистісного розвитку дітей та хід набуття ними навчального досвіду й компетентностей.
Молодшим школярам притаманна особливість сприймати оцінку як оцінювання себе, а тому негативну оцінку вони розуміють як вияв негативного ставлення до себе з боку вчителя.
З огляду на цю вікову особливість, учитель має використовувати формувальне оцінювання, яке в 1-му класі включає два обов’язкових компоненти:
- доброзичливе ставлення до учня як до особистості
- позитивне ставлення до зусиль учня, спрямованих на розв’язання задачі (навіть якщо ці зусилля не дали позитивного результату).
У роботі з молодшими школярами застосовна система лише позитивних оцінок. Педагог оцінює зусилля кожного, враховуючи індивідуальні здібності учнів.
Мета формувального оцінювання:
- підтримати навчальний поступ учнів
- формувати в дитини упевненість у собі, наголошуючи на її сильних сторонах, а не на помилках
- діагностувати досягнення учня на кожному з етапів навчання
- вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню
- підтримувати бажання навчатися й прагнути максимально можливих результатів
- запобігати побоюванням помилитися.
Формувальне оцінювання оцінює процес навчання учнів, а не результат, тому воно триває постійно — від перших днів навчання дитини у школі. Так педагог має змогу:
- відстежувати особистісний поступ дитини, хід опановування нею навчального матеріалу
- вибудовувати індивідуальну освітню траєкторію особистості. У процесі контрольно-оцінювальної діяльності вчитель враховує спостереження за навчальним поступом учнів.
У процесі контрольно-оцінювальної діяльності вчитель враховує спостереження за навчальним поступом учнів.
Методика формувального оцінювання
Ключова і невід’ємна частина процесу оцінювання — формування здатності учнів самостійно оцінювати власний поступ.
Тому основне завдання вчителя початкової школи — закласти у першокласників позитивну адекватну самооцінку, що стосується особистісних якостей, досягнень і можливостей. Інструменти для виконання цього завдання:
- не протиставляти дітей одне одному
- порівняння роботи дитини (її відповіді, дії тощо) з тим, як вона працювала раніше, аби стимулювати виконати наступне завдання ліпше
- акцент лише на позитивній динаміці досягнень учнів.
Про складнощі у навчанні варто говорити з учнем індивідуально, щоби не створювати ситуацію колективної зневаги до дитини.
Також діти мають навчитися взаємооцінювання, при цьому вміти коректно:
- висловити думку про результат роботи однокласника
- дати пораду, як поліпшити ті чи ті результати.
Взаємооцінювання сприяє:
- активізації навчальної роботи
- розвитку критичного мислення
- формуванню адекватного ставлення до зауважень, рекомендацій
- товариськості
- відчуттю значимості в колективі.
Орієнтири для формувального оцінювання
Орієнтири для спостереження та оцінювання — це загальні й конкретні очікувані результати, необхідні для:
- організації спостереження за навчальним поступом учня/учениці
- індивідуального обговорення навчального поступу учнів з батьками (особами, які їх замінюють).
Орієнтирами для спостереження та оцінювання є вимоги щодо:
- обов’язкових результатів навчання
- компетентностей учнів початкової школи.
Їх використовують для:
- організації постійного спостереження за навчальним поступом
- обговорення навчального поступу з батьками (особами, які їх замінюють)
- формувального (поточного) та завершального (підсумкового) оцінювання.
При цьому зважають на особливості дитини, що можуть визначати:
- темп навчання
- терміни досягнення означених результатів — раніше чи пізніше завершення циклу чи рівня.
Алгоритм організації формувального оцінювання
Крок 1. Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей
- Учитель спільно з учнями розробляє й обговорює цілі уроку.
- Ціль має бути вимірною, щоб через оцінювання виміряти на якому рівні вона досягнута.
- Створення ефективного зворотнього зв’язку, який має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим та своєчасним.
Крок 2. Забезпечення активної участі учнів у процесі пізнання
- Щоб учень користувався отриманими знаннями, він має їх вміти застосовувати, перетворювати, розширювати, доповнювати, знаходити нові зв’язки і співвідношення тощо.
- Задля цього звертаються до різноманітних прийомів, форм і методів роботи з навчальним матеріалом.
Крок 3. Ознайомлення учнів із критеріями оцінювання
- Обговорення з учнями критеріїв оцінювання робить процес оцінювання прозорим і зрозумілим для всіх суб’єктів освітнього процесу, та сприяє позитивному ставленню до самого процесу.
- Критерії оцінювання, розроблені для поточного оцінювання, мають описувати те, що заявлено у навчальних цілях.
- Учнів слід ознайомити з ними до початку виконання завдання.
- Що конкретніше сформульовані критерії оцінювання, то зрозуміліша для учнів діяльність щодо успішного виконання завдання.
Крок 4. Забезпечення можливості й уміння учнів аналізувати власну діяльність (рефлексія)
Початкові навички рефлексії як особистісного новоутворення сповна формуються наприкінці молодшого шкільного віку. Здатність до персональної (автономної) рефлексії у шести-семирічних дітей достатньо обмежена. Можливості для її розвитку актуалізуються під час роботи в групі. Для цього застосовні форми й процедури групової рефлексії, розподілені між дорослим, групою і дитиною.
У процесі навчання першокласників важливе значення має становлення елементів рефлексії, спрямованих на:
- спостереження своїх дій та дій однокласників
- осмислення своїх суджень, дій, учинків з огляду на їх відповідність меті діяльності.
У 1-му класі рефлексії сприяють такі чинники, як група та вчитель, котрі спрямовують дітей у напрямку порівняння будь-яких дій, досягнень групи — аж до можливості порівняння їх зі своїми. Однак такі порівняння вчитель не має закріплювати в лінійній логіці «добро–зло»: фактично двомірні оцінки заборонені.
Перспективою порівнянь є оцінки з різних позицій, з різних основ (як мінімум з трьох). Так само відбуваються оцінки через позиціонування. Під час навчання у 1-му класі дитину орієнтують у другому рівні цілісності рефлексії на рівні феноменологізацій: пам’ятаю, згадую, забув, хвилююсь тощо.
Умова розвитку рефлексії в цьому віці — включення дитини у взаємодію з наступним (ретроспективним) відтворенням фактичних актів дій та комунікацій в контексті особистісного і спільного значення. Так будуть закладені основи для самоспостереження і спостереження, які виводяться на рефлексивний рівень у майбутньому.
Спонукають до рефлексії запитання:
- Що нового дізнався на уроці?
- Що привернуло твою увагу?
- Що нового у спілкуванні?
- Що тебе найбільше схвилювало (що нового в емоціях)?.
Будучи другим рівнем цілісності рефлексії (на якому дитина відображає, усвідомлює, розуміє), запитання породжують у дітей перший (відображувальний вичленовувальний) рівень цілісності рефлексування — фіксації, а самі запитання для дітей мають значення як насиченість середовища рефлексивними зразками. При цьому треба уникати запитань «Що сподобалось?», «Що не сподобалось?» без попередньої операціоналізації цього узагальнення.
Крок 5. Корегування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання
За формувального оцінювання учень має усвідомлювати відповідальність за самоосвіту.
Для формувального оцінювання можна використовувати мовне портфоліо, основна суть якого в тому, щоб показати все, на що здібні учні. Через твердження «Я знаю», «Я вмію»:
- акцентуються навчальні досягнення учнів
- розвивається здатність до самооцінювання
- збільшується відповідальність за власне навчання.
Кожен учень має власний стиль і темп навчання. Тому важливо усвідомлювати, що оцінювання учня не має спричинити заниження самооцінки молодшого школяра, позначившись на його навчальній мотивації й успішності.
Під час організації навчання взагалі і оцінювання в 1-му класі зокрема важливо створювати для учнів ситуацію успіху. Навіть невеличке досягнення надихає дітей. А вчитель завжди може знайти можливість запропонувати таку ситуацію, дати таке завдання, щоб навіть найслабший учень міг вирізнитися з кращого боку.
Важливо, щоб учитель похвалою відмітив навіть ледь помітний прогрес: «Добре! Твоя буква А зараз набагато краща»
Завершальне (підсумкове) оцінювання за рік здійснюють з огляду на динаміку зростання рівня навчальних досягнень учня/учениці.
Джерело: pedrada.com.ua